Вона упевненою йде ходою,
В її очах - глибока неба синява,
Руде волосся по спині спада рікою,
Солодкі, наче мед, її слова.
Калинові вуста її п'янкі
Зчаровують своїм солодким трунком,
Округлі перса звАбливі й м'які,
Лиш вкриті павутиною-серпанком.
Вона то приласкає вмить теплом,
Щоки торкнеться ніжною рукою.
А потім охолодить вмить дощем,
І у тумані зникне десь імлою.
Своєю вродою і зрілістю краси
Заполонить усі думки й твої надії.
Буде приходити в твої солодкі сни.
Її ж не втримаєш. Піде. Лишивши тільки мрії.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372829
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.10.2012
автор: Рижулька