Ірій

Серед  вигаслих  хризантем
огніздилися  сизі  шурхоти.
Серце  –  яблуко  золоте  –
стигле  слухати,  стигле  слухати.

Серце  –  яблуко  між  трави  –
пахне  вимерзлими  ожинами,
пахне  солодом  зимовим  –
задержи  мене,  задержи  мене.

Через  вицвілі  та  старі
неминучі  небесні  ірії,
через  осені  говори  –
і  почую  я,  і  повірю  я…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372830
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.10.2012
автор: Strannic