Твоя звитяга потоне у Чорному морі,
Сміливість завиєш у білі вітрила.
Ти тягАтимеш мотузками неонові зорі
В бажанні розправити зв'язані крила.
Забудь, відішли світ за пегасом,
що зникнув за небом, у синій безодні.
Меч і звитяга завжди були разом:
Фіаско чи лаври - твій вирок сьогодні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372844
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.10.2012
автор: А.Чурай