М'який осадок неба. Вільна зірка
Із-поміж хмари чітко виступає,
Собі під нею думку ловить місяць
І так мене привабливо дурманить...
Десь там удалині гуляє вітер,
Так швидко мчить - мені не наздогнати,
Крізь нього галас чути не то звіра,
Не то людський... Як складно розпізнати.
Абстрактний погляд маю недаремно -
Цікавість вабить, жадібно чарує...
Укотре довести собі приємно -
Прекрасніш миті просто не існує.
Ударить грім і зажене додому,
Дощ у слова обернеться у хаті...
Моя скінчиться внутрішня розмова,
Думки втечуть далеко... Не спіймати.
(19.06.2007.№27)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372853
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2012
автор: Вадим Косарєв