я рада, що застала золоті часи

я  рада,  що  застала  золоті  часи,  яких  більше  ніколи  не  буде….
Я  бачила  кіндер  сюрприз  з  нормальним  іграшками,  а  не  тими  потворами        що  тепер;    я  мала  комп,  дискета  в  якого  була  більша  за  диски,  на  якому    віндовс    ще  близько  і  не  був,  а  ігри  були  ще  гірші  ніж  на  найдешевших        телефонах;  я  застала  часи  коли  в  диско  музиці  в  словах  був  сенс,  а  не        тепер…набір  букв  і  головне  щоб  бас  херячив;    ми  зависали  під  перші        треки  black  eyed  peas,  Дискотеку  Авария  ми  слухали  коли  їх  було  ще        четверо,  і  мать  його    -    Руки  в  верх  писали  хороші  пісні  про  любов;    Nemiroff  був  тільки  одного  виду;    я  застала  час  коли  телефон  був        один-домашній,    а  слова  інтернет  для  нас  ще  не  існувало,    я  зізнавалася  в  кохані  тільки  в  очі,  а  не  100500  разів  на  день  Вконтакті;  я  застала  зими,  коли  сніг  лежав  3  місяці,  і  коли  при  мінус  30  на  санках  було  жарко,  тоді        ми  ще  не  знали,  що  кока  кола  шкодить,  чіпси  були  тільки  люкс,  і  love  is  був  у  всіх  магазинах…    телевізори  ще  не  мали  плоских  екранів,  і  всі  діти    служили  батькам  пультом  для  перемикання  каналів,  самий  пошлий    фільм  був  американський  пиріг,  я  знаю  що  таке  mmf  мелодія,  і  оператор  джинс,    який  перший  вимкнув  плату  за  вхідний  дзвінок;в  тернополі  піцерія  була        одна    -    стара;  фотоапарати  були        плівкові,    ми  переходили  в  новий  рік,    десятиліття,  століття,  тисячоліття;я  пам’ятаю  як  вічно  губилось  Лего,  і  яке  ультрамодне  було  йо-йо…я    застала  анкети  в  школах,  і  часи  коли  "золотий        ключик"  був  афігенний,  ми  не  знали  супермаркетів,  ми        носили  шапки-космонавтки,  ми  були  ровесниками  Гаррі  Поттера,  і  в  ці  часи      перемотувати  фільм  на  касеті  було  ой  як  довго,  ми    брали  касети  на  прокат,  по  тв  не  показували  груди,  Динамо  трощило  всіх  грандів...ми  сиділи  при        свічках  по  пару  годин,  коли  вимикали  світло;  і  грали  футбол  в  парку,    коли  воротами  служили  2  гілки;  ми  жили  в  часи  коли  в  табір  можна  було        попасти  за  ящик  масла,  а  не  за  гроші;  одяг  був  одягом,  на  який  ніхто  не        звертав  уваги;  мерседес  був  рідкістю;  ми  мали  мало  фото;  про  зустріч        домовлялись  в  школі;  вигрібали  від  своїх  за  розмови  по  дом.телефоні,а        потім  ще  раз  коли  приходив  рахунок….
І  хоча  це  все  було  недавно,  такого  більше  не  буде…    ми  застали  золоті  часи..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373005
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.10.2012
автор: Клара Т.