Як заворожує цей холод крапель,
Що струмом відчуваєш на собі,
Вони несуться з неба благодаттю,
І сила ця дарована тобі.
І квапишся намокнути побільше,
Ввібравши в себе краплі. Сміючись
Від радості, і дощ стає ріднішим,
Розчулившись на сльози і б’ючись
Розсиплеться дрібненькими дарами,
А ти бери, відразу й досхочу,
Бо ж понесеться ген, кудись з вітрами,
Думками ж: "Лиш до тебе прилечу!"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373024
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.10.2012
автор: Helen Birets