Коли ти зодягаєшся у чорне
зірки розсипаються по дорозі
м’якоттю
і ще зовсім юний гувернер
вичавлює з фруктів свіжий сік,
додаючи до нього цю м’якоть,
ще зовсім юні ченці купають своїх дітей
у гірській річці
і сонце стоїть, заховавши обличчя
за пазуху,
повітря пахне солодом,
і складається враження,
наче ніхто й не помер.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373046
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.10.2012
автор: ImmortalPsycho