Нам не судилось бути разом аж ніяк.
Ти дуже гарна. Жаль, краса та не мені...
Десь із середини отримую я знак -
Остерігаючись, душа горить в вогні.
Ціну собі ти набиваєш без підстав,
Знущаєшся над серцем. Що тобі сказать?
А я тебе любить іще не перестав,
Та попри сильні болі мушу відступать.
Ти не сестра мені, а я тобі не брат,
Ми дещо схожі зовні, та не у душі...
Заради світлих мрій я не впаду до втрат -
Занадто дорого це коштує мені...
(05.09.2008.№48)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373071
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.10.2012
автор: Вадим Косарєв