Я торкаюся до тебе кінчиками пальців,
Так обережно, наче ти зникаєш,
А ти говориш, що ми звичайні самозванці,
Хоча ти нашу правду добре знаєш.
Я розчиняюся безмежному обмані,
А ти шукаєш в світі інші руки,
Наші зустрічі, неначе у тумані,
Мене й тебе болять наші розлуки.
І скільки б ми не вірили у втечу,
Наші повернення на ниточки збираєм,
Бо тільки ми, лікуємо взаємну порожнечу,
Як це назвати? Мабуть, пекельним раєм!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373129
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.10.2012
автор: Наталія Шафран