Я не знаходжу нового для себе
І в "Обране" нікого з вас не додаю...
Не вдовольняєте мої потреби,
Уяву й душу вам не вразити мою...
Ви про кохання пишете те саме,
Банально, пафосно, ображено на світ,
Немов цілуєте старезними вустами
Якусь стару, якій минуло двісті літ !
Ви пишете на політичні теми...
Це що вірші ?! Це, в біса, випуски новин!
Геть! На Майдан! Вирішуйте проблеми!
Що, опустили очі? О! Всі як один...
Коли ж у когось блисне світла думка,
Яку не соромно покласти на папір –
Кидає вам під виглядом дарунка,
Як кістку в клітку, де чигає дикий звір !
"Ось істина! Велика і тривожна!
Гризіть і думайте! Видобувайте суть!..."
А кістка ця – обсмоктана й порожня,
Без запаху й смаку. Вітри у ній гудуть...
Ви тонете... В маразмах, у велібрах,
В ідеях диких, божевільних і дурних...
Ніхто не здатен викликати більше
Ні сльози, ні повагу, ані сміх...
14.10.12 р. Corvin
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373323
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.10.2012
автор: Corvin