Вона літає вище аніж я, їй приладнали, певне, кращі крила…
І я не можу вигадати прилад, аби літати легко, як вона.
Болить спина від механізмів клятих, защіпки під лопатками гризуть,
В напруженнні звиваюсь як-небудь, і крила більш скидаються на шмати.
Я підглядала в шпарку для ключа, ходила назирці за нею містом,
Шукала по шухлядах кисневмісні чарівні пера. Але все дарма.
Нема у неї ані тітки-феї, ні книг відьомських, ні чаклунських зіль.
Вона не відщіпає на ніч крил… Вони ростуть прямісінько із неї.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=37334
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.08.2007
автор: Босоногая Сказочница