Гостює осінь…

Гостює  осінь
в  моєму  домі,
пожовкле  листя
не  зігріває.
В  холоднім  чаї
печаль  не  тоне.
У  мене  й  досі  
тебе  немає.

Ти  десь  далеко,
мов  тінь,  мов  привид.
Ти,  наче  вітер,
ледь-ледь  відчутний.
Повір,  я  завжди
знайду  той  привід,
щоб  хоч  на  хвильку
тебе  почути.

Гостює  осінь
в  моїй  оселі,
не  зігріває
пожовкле  листя.
Тепер  дні  тоскні
і  невеселі.
Бо  замерзаю
у  ріднім  місті.

Життя  застигло,
мов  кадр  з  фільму.
Тебе  немає
у  мене  досі.
Візьми  до  себе,
мій  ненадійний.
Бо  в  моїй  хаті
гостює  осінь.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373390
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 26.10.2012
автор: Товсточуб