Я захворіла, сили вже нема.
Діагноз мій: "тебеневистачання"
Таблетки не лікують. А шкода.
Лиш шоколад залічує прощання.
В кімнаті зимно, в шерстяних носках
Із шарфика так важко вибиратись
Напевно, викину підступний шарф,
То так тобою треба замотатись.
Я вже вкриваюсь ковдрою під ніс
На чай не можу навіть і дивитись.
Я ніжки парю. Йду гуляти в ліс.
І все одно хворію. Як з цим жити?
Такий важкий діагноз в мене є.
Але ти знаєш, що робити без догадок.
Прийдеш, обнімеш сильно й все мине.
А ще морозива візьмеш і мармеладок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373395
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.10.2012
автор: Жабокрик