Потяг

Пробач,  що  дотик  був  невинним,
А  поцілунок  блискавичним.
Я  так  хотів,  щоб  був  він  вічним;
Торкання,  щоб  було  інтимним.

Я  приховав  порив  той  в  собі:
Зіграв  на  скромності  гітарі.
Долоні  наші  були  в  парі,
Мої  фантазії  –  у  тобі.

В  моїй  уяві  стлів  твій  одяг
Від  жару  моїх  поцілунків.
Тілесних  прагнучи  стосунків,  
Я  ледве  стримував  свій  потяг.

А  ти  уся  така  зваблива,
Кидала  погляди  невинні.
«Ми  все  ж  зробити  це  повинні»..,
Допомогла  нам  в  цьому  злива.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373432
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 26.10.2012
автор: Бойчук Роман