Відкрившись людям на біду,
Плювали і плюють мені в нутро,
І усмішка щаслива тільки фальш,
І серце ваше кам’яне не зрушить.
Страх мій-надія на щось краще,
Слова несуть підтекст мовчати,
Питання: Що з тобою зараз?
Мене тривожить і болить...
Кричати хочеться , із горла
Вирвався дикий крик,
І сльози закриваю я долонями,
Щоб і не бачив білий світ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373540
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.10.2012
автор: Константинов