Прокуй мені, зозуленько, роки,
Не зупиняйся, не роби перерви,
Хай солов’ї замовкнуть і круки,
Щоб лише «ку-ку» чули мої нерви.
Прокуй мені, зозуленько, літа,
Лише літа, які мене чекають,
Хай пісня «ку-ку» лине золота,
Доля від «ку-ку» хай відпочиває.
Прокуй мені, зозуленько, життя,
Таке життя, немов бурхливі ріки,
Відбиток долі, збереже земля
І щоб родинні збереглися віхи.
Прокуй мені, зозуленько, мій шлях,
Де спотикнуся, там ти зупинися,
Щоб по житті летів неначе птах,
А твоє «ку-ку» крила були птиці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373615
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.10.2012
автор: Віталій Назарук