Підкови

Не  хвалися  своїми  підковами,
Бо  вони  є  не  вічні,  на  жаль.
Де  межа,  розрахована  в  формулах,
За  якою  руйнується  сталь?!

Вже  вступили  у  дію  всі  фактори,
Вже  не  знаю  добра  і  вини,
І  з  небес  осипаються  янголи,
Мовби  груші  в  садку  восени...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373676
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.10.2012
автор: Віктор Банар