Не хвалися своїми підковами,
Бо вони є не вічні, на жаль.
Де межа, розрахована в формулах,
За якою руйнується сталь?!
Вже вступили у дію всі фактори,
Вже не знаю добра і вини,
І з небес осипаються янголи,
Мовби груші в садку восени...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373676
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.10.2012
автор: Віктор Банар