Дерево

Я  був  здивований,
коли  побачив  тебе
без  сукні,
адже  ти
на  початку
здавалась
лише  світлом
чистим  
білим
та  безмежним,


а  зараз  я  відкрив
обличчя
і  побачив  чорну
зсередини  жінку,
в  якої  замість  шкіри
горить  товста  кора
а  руки  облицьовані
рядками  з  Корану.

Ноги  нагадують
про  нескінченність,
Дерево,
яке  проросло
в  хребті,
на  зогнилій  основі,
воно  
нездатне  жити
в  тобі,

адже  сльози  твої
нагадують  пісок,
яким  ніхто
не  взмозі
напитись.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373700
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.10.2012
автор: ImmortalPsycho