Я ставлю перед собою питання
що хвилює мене давно.
А чи існує справжнє кохання,
щоб жило воно вічно.
Проживши лиш 15 років,
спостерігаю за стосунками.
Усі пережили чимало страхів,
плакали і блукали сторінками.
Слово "люблю" викликає оману,
це здається не тільки мені.
Як можна присягатись одному,
а далі зраджувать на стороні.
Ніщо на світі не постійне,
у всьому існує кінець.
Ніхто не може бути надійним,
бо кожен власного життя гравець.
Буває,довіряєш як собі,
ніколи злого не запідозриш.
А людину псує сторону тобі,
в той час,як ти говориш.
Симпатія і прив"язаність,
турбота та захопленість.
Існують ці поняття,
що змінюють життя.
Кохання-це тільки обман,
що не вписується у твій план.
Його нема у природі,
хіба що тільки у воді.
Рано чи пізно,
пізно чи рано..
Принесе,ніби й то звичайно,
глибоку у серці рану.
Де є сильні почуття
там і недовіра.
Ось так же думала і я
що скрізь буває віра.
Нема справжнього кохання
близько чатують зради.
Не допоможуть і знання
коли переважають перешкоди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373725
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.10.2012
автор: Natalichka