Жовтень вітряний -
Нашої осені апогей
Кидає в обличчя
Жменями листя розчарувань,
Нагадати нам хоче
Про те, що живемо
Не вічно –
На щастя
Чи то нажаль…
Знову осінь.
Спокій – прощай…
У Піднебесній
На землі давнього як світ
Князівства У
Потріпану книжку Конфуція
Ховаю від злих
Поглядів потолочі,
Від кострубатих пальців ката,
Від вологих долонь євнухів,
Від цинічного сміху
"Маленьких людей".
Люди в брудному одязі,
Дірявими черевиками
Топчуть землю святу,
Яка така ж як давні часи
Чистоти...
(Це все - про Конфуція та про Китай. До України все це немає ніякого відношення... Світлина автора віршів).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373746
Рубрика: Верлібр
дата надходження 27.10.2012
автор: Артур Сіренко