На оголених тілах пожовклих вулиць
Хтось водою вимальовує тату –
Ієрогліфи, ще про які не чули
Навсібіч шепочуть істину просту.
Не від вітру замерзають, не від вітру.
Промокають до кісток не від дощу.
Самотужки всі калюжі я не витру
І обпалення відсутність не прощу.
На оголеній душі татуювання –
Мертві квіти – танець холоду на склі.
Утікає моя осінь, дивно-рання.
До вікна злетілись крапельки малі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373748
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.10.2012
автор: Опівнічниця