Так тихо наче хтось помер,
Не чути галасу людей.
Колись було навколо шумно,
Колись давно напевно було.
А зараз тихо як в той час,
Коли нам гірко від образ,
Коли у хаті світло зникло,
Як тихо серце битись звикло.
І колесо не тягне трос,
І кажуть все іде на знос!
Душа так просить різні ноти,
А що робити нам всім доти?
А там під нами все вода,
Вмиває тихо берега,
Одного разу добре вмиє,
То нас земля усіх поглине.
А їм там зверху наплювать,
Їм дай мільйони, дай мільярд!
А може все, ще буде добре?
Врятуй нас всіх благаю Боже.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373788
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 27.10.2012
автор: Швабчук (Schwabchuk)