***

Пусте  створіння!  Тварь!  Тварина!
В  людських  очах,
Як  вічний  жах.
Не  слід  кричати  “Я  Людина!”,
Якщо  повзеш  не  на  ногах.

Зміїні  очі,  ніж  у  спину.
І  сміх,  і  гріх
Іти  не  зміг...
Стояв,  стояв  та  шкіру  скинув.
Стояв,  чекав,  звалився  з  ніг.

Не  клич  тепер  на  допомогу.
Вставай!  Іди!
Давай!  Живи!
Хто  ж  знав,  що  ти  такий,  небого!
Хто  ж  знав,  що  ти  такий,  як  ми!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373851
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.10.2012
автор: Діана Власт