На душу знову наступив хтось,
На ній залишив чорний слід
Й перестає у жилах литись
Холодна кров, неначе лід.
А біль такий, немов у спину
Безжально хтось ножем встромив
І серце б’ється без зупину,
Неначе хтось його розбив.
І знов проллються гіркі сльози,
Немов рікою по щоках
І вже ніхто не допоможе,
Бо все лише в моїх руках.
Та як змиритися з журбою,
Коли із сил упала я
І як піти мені до бою
З моїм незрячим почуттям.
Чому на все закрила очі,
Чому любов моя сліпа?
Нікого слухати не хочу,
Хоч знаю я, що неправа.
Чому для мене світ просторий
Зійшовся клином на тобі?
Хіба ж немає в нім такого,
Який тебе би замінив?
Що ж це за кіт пробіг між нами? –
Себе питаю знов ізнов.
Чому розплачуюсь сльозами
За твою я нелюбов?
(30.10.11)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373863
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2012
автор: Marisong