Час, що пропливає

Листи...Серцем    торкнулась    слів,
Рука    прикрила  клаптиком    паперу.
І    вже  самотня    постать    на  дощі,
Посічене    над    головою    небо.

Гуркоче    грім,чи    відгомін    подій,
Несамовито    блискавиці    розгулялись.
Чуть    дзвін    розбитих    кришталів,
Скалки    у  душу  повпивались.

Розплакалась    і  давлячись    слізьми,
А    чи    дощем,що    досі    не    вщухає.
Нестерпний    біль,  та    різно    між    людьми,
Загоїть    рани    час,що    пропливає.́́

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373906
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.10.2012
автор: Вразлива