Темними тунелями метро,
Мене ввечері кудись несло
Побачити картинки ретро...
І незакінченим віршем,
Я опишу наступним днем
Що стало там ломати
Там ритми б*ють у вуха
В коктейлі медовуха
Й від цигарок задуха
Тримає нерви рівними,
А рухи всі спокійними.
Від вашої любові мене верне
Бо там все не живе, напевне
І ті навколо нас
...ми намагаємсь бути спешл,
бо це є наш профешин ..
Мене коробить від тих дів
Які не знають інши слів
В мені усе змішалось
І в глибоко в душі зосталось
Осіло глибоко на дно
Але тобі,то всеодно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373918
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.10.2012
автор: Нана Заєць