Я назавжди запам*ятаю за вікном ті кольорові гамми,
і осінь, що мов стіна сама собою збудувалася між нами.
Те сонце , що днями дивиться з презирством,
І нічний місяць, який нашіптує:"Він більше не присниться!"
Дорогу, що завжди приносила в життя цікаві зміни,
Зірки, що з неба до землі часто летіли.
Ті вечори, які проводили в обіймах..
Ті ранки, які ми зустрічали мов у фільмах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373946
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.10.2012
автор: Incredible