Ти мені так давно вже не снився,
В кольорових тонах на весні…
Коли ангел за долю молився,
Бог послав тебе, рідний, мені…
Крила зможем розкрити на злеті,
Тільки б ближче до тебе на мить…
Від розлуки хвилини затерті
І душа вже від болю щемить.
Я запрошую в сни, щоб зустрітись,
Щоб торкнутись до серця твого…
І до ранку прошу, залишитись,
Найдорожчого гостя свого.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373969
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.10.2012
автор: Любомила