Тисне до ліжка - знемога, безсилля, безсоння,
Сутінки ковдрою криють нічний п’єдестал.
Місячне сяйво вмостилося на підвіконні,
Спостерігати феєрію - зоряний бал.
Очі відкриті розгадують таїнство ночі,
Казку тривожну осіння хода шурхотить.
Пугач не вірить нікому і просто регоче,
З порухом вітру в безодню незрячу злетить.
Знати напам’ять мелодії, стишені звуки,
Час пропускати крізь сито застиглих хвилин.
Ніч відпочинку чи миті безсонної муки,
Ранок упевнено згонить тягучості плин.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374108
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.10.2012
автор: Любов Чернуха