Бездушно ступаючи,давлю душевне скиглення.
В кімнаті темно,лиш аромат і тихі твої кроки.
Недописаний конспект,і старе, люстерко у щент розбите на стіні.
Позаду тінь,знайомий смуток голосів.
Хвилюються вуста - сорок днів,сповіща тримтять.
Знову плавиться в очах минувша картина
.Лежиш,немов жива у білій сукні витканій з печалі
."Смієшся гірко" і не тремтить твоя рука
.-Вставай дитино...-не раз кричало материнське серце ....
Ти юною відкрила небо.
Твій шлях до смерті пройдено!
Прощавшись , розривала вени..
З - під могильної глини - звучала молитва.
Одне життя на двох -відбиток твого дихання в мені..
Завжди любитиму тебе,сумую за тобою Танічка((((((Спочивай з миром(((
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374114
Рубрика: Присвячення
дата надходження 29.10.2012
автор: Марина Василюк