лиш жалості не треба…

Вчуся  жити  без  тебе  роки
ти  одна  сторона  многогранника,
спалюєш  бачу,  минулі  мости
і  тому  охоплює  паніка...

Відкриваю  нові  горизонти  життя,
виходить  щось  зліпити,
твоє  мовчання  і  таємне  співчуття
можна  зрозуміти...

І  як  на  зло  колючий  дощ
з  пораненого  блискавкою  неба,
нелегко  трагіку  зіграти  комедійну  роль
нехай  вже  так,  лиш  жалості  не  треба...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374158
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.10.2012
автор: owl silence