***
Я – кіт,
і я – Ван Гог,
бо вуса в молоці,
а вухо в руці.
Я –
домашній моно-бог
і я сплю на твоєму
лиці.
Я – соняшник в небі,
бо сяю з зірками,
ореолом дифракцій
намальований німб.
Мій подих розтікся
гірськими струмками,
зациклився в колі,
потрапляючи в лімб.
Я – вітер, гойдаю
коридори дерев,
я з небом зів'ялим
у танці.
Тримаю з китами
цей світ; наче лев
рятую від чужоземних
субстанцій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374228
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.10.2012
автор: Медяник Анексій Кримський - МАК