І тиша лягає на землю осінню волого,
І котиться степом, і тягнеться в далеч дорога.
А в балці гайок зустріча у строкатій заплаві,
Де сонячні бризки гостюють іще золотаві.
Прозоро і світло. Та серця торкається смуток,
Бо літо минуло, залишивши спогадів жмутик...
30.Х.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374280
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 30.10.2012
автор: Вячеслав Романовський