Знов у скронях - хвилини, хвилини
б'ють іще мало зоряних літ.
Ти так просто узяв і покинув
безпорадно мій внутрішній світ.
Ти награвсь почуттями, як кішка
і залишив мені лише біль.
Він зостався мов друг той невтішний
і покликав у душу метіль.
Та усмішка, що сяяла сонцем
увійшла мені в пам'ять навік.
Почуття були цвітом в долонці, -
й враз зів'яли. Бо вийшов їх вік..
Серце билось до болі печально
об граніти камінних розлук,
наче птаха без пісні, без волі
у судомах закоханих мук.
Враз завмерла і впала безсило.
Лиш мов імпульси йшов тілом щем.
Бо того, кого вірно любила
загубила під синім дощем..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374530
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 31.10.2012
автор: Dreaming of You