Невідомо куди, і не ясно навіщо,
Втрачаючи пам'ять і хвилини життя,
Я рухаюсь, прагнучи тільки тиші.
Чи, може, краще забуття?
Мій шлях крізь туман вниз,
Де все починалось так легко.
Поріг мій - вузенький карниз,
І земля десь там далеко.
Моя дорога - тільки в небо,
Крізь хмари, далі, до зірок.
І мій тунель - то дуло револьвера.
Залишилось зробити перший крок.
2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374536
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 31.10.2012
автор: Юрчик Антихрист