Іронія долі*

Думки  розкидані  по  всій  голові,
А  поцілунок  ще  досі  лежить  на  чолі.
Мелодія  тихо  відстукує  в  серці,
Відображення  стрімко  ходить  по  скельці.

Слова,що  я  так  довго  шукала,
Шалені  думки,що  так  довго  збирала.
По  небу  босоніж  побігли,
Дігнати  я,на  жаль,не  встигла.

А  коли  краплинами  донизу  спустились,
Зрозуміли  нарешті  чому  приземлились.
Спасти  душу,що  на  краю  стояла,
І  по  струнам  звуки  тихо  витинала.

А  в  звуках  чутно  іронію  долі,
Що  їла  з  середини  душу  поволі.
А  з  неба  остання  думка  летіла,
Що  її  з  колін  підняти  зуміла!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375063
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.11.2012
автор: Sweet Sweet