Спочиваємо ми у колибі
Недоторконості сяйва душі
Та читаємо наші молитви,
Мов рахуєм не свої бариші.
Сонця сяйво у нашій оселі
Вже не гриє нас до кісток,
І життя, як гальма каруселі,
З наших спроб не ліпить вінок.
Та розум мій не змінився -
Він вирує водограєм думок:
Поза часом собі я наснився -
Як Ведуть мене на Урок.
26.03.2009
с. Липовий Скиток,
Київщина
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375207
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.11.2012
автор: Левчишин Віктор