багато слів
про душу,
про любов…
а де вона
душа ота в людині?..
де саме? – в серці?..
у нозі-руці?..
у клітці
зарЕберній,
чи де-інде у черевній
а, може,
підчере́пній порожнині?..
потреба знати
зрозуміла і проста:
яка ж вона,
з якого саме краму
покроєна і зши-та?..
душа – це ефемерне щось,
таке…
щось нетривке…
крихке
чи має форму,
і вона стійка…
чи не стійка?..
хоч би яка…
а, може,
душа –
іще одна
всього лишень
уявно-поетична вигадка…
душа оця…
пізнати хочу я:
по суті і з лиця –
яка ж вона?
інформаційна
і енергетична
безсмертна матриця
моя…
…і чи душа моя
насправді – я?
чи це про мене,
колись довершену,
натхненна Божа мрія
і – Іде-я…
04.11.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375372
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 04.11.2012
автор: Валя Савелюк