Мовчання для поета гірше смерті!
Коли душа знімівши йде собі
Стежиною, де всі сліди вже стерті…
Коли натхнення тоне у юрбі…
Коли , як всіх, ураз сп'янила осінь -
І жовкнеш , і сивієш мимохіть…
Коли вже зникли чари у волоссі…
Коли нема і спокою, й жахіть…
Коли, зустрівши мрію, повз проходиш,
А не щосили просиш -повернись!
Коли у мареві щораз знаходиш
Ерзаци щастя , що було колись…
Кричіть про зраду і серця роздерті!
Поети, вас благаю, не мовчіть!
Тоді вірші повстануть проти смерті,
Весняним стане цей осінній світ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375635
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.11.2012
автор: Lady Christianna