Чотири вітри на Землі газдували,
Богині хоасу були синами
І кожен із них панував в своїм царстві,
Всі інші стихії ім були підвласні.
Лише раз на рік у зелених Карпатах,
На Чорній горі вони ставили шати
Чотири брати обійнявшись за плечі,
Співали пісні,що навчила їх мати.
На мить завмирали смереки високі
В Черемоші води в цю мить затихали
І тиша дзвінка покривала Карпати....
Лише одну мить...
Поки вітри співали ...
А потім розправивши буйні вітрила
Летіли туди де земля їхня мила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375762
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 05.11.2012
автор: Тамара Піддубна