Вдихаю дим чужої сигарети,
Ковтаю згустки не своїх проблем.
Пакую всі думки в сумні куплети.
І мрію про пиріг із мигдалем.
Я слухаю чужу невинну сповідь.
І, навіть, ще поради роздаю.
Та пролітає повз за словом слово:
Замріяна й задумана стою.
Мені б в своїх проблемах розібратись
І зрозуміти: що, куди, і як?
І хоч потрохи плавно намагатись
Душі мозоль лічить, що так набряк.
Тонка цигарка із вчорашньої газети
Рожевим вогником освічує балкон.
Абстрактні димом вимальовує портрети
І розум власниці занурює в полон.
Вона притупить в серці біль і смуток,
Та не усуне жодного з питань.
Фальшивою анестезією окута,
Не збавишся своїх зобов’язань.
А я відсповідаюсь на папері –
Він стерпить все і не судитиме мене
У зошиті сховаю, як в печері,
Все те, що в хворій думці промайне.
І знаєш, може я і старомодна,
Та цю отруту все ж не підпалю.
Якщо ж на шкоду буду я голодна,
То краще з мигдалем пиріг куплю.
А ти вдихаєш дим від сигарети,
Ковтаєш попіл з згустками проблем.
А я пакую всі думки в куплети.
І мрію про пиріг із мигдалем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375787
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.11.2012
автор: Твоя Наталка