Бурштин гілок тримає неба синь,
Де хмари покотилися біляво,
Не чути більше журавлів... Прилинь,
У променях, заплетених яскраво,
Як спрагла пісня вічної душі,
Що подарує теплий, ніжний спомин,
Відлунням відіб’ється у вірші,
Залишить в серці таємничий гомін.
На роздоріжжі доль і протиріч
Вібрують чуйні ноти спозарання,
В безмежності нелічених сторіч
Дарують лиш одне таке кохання! 21.10.12
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375908
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.11.2012
автор: Lana P.