Блукаючи в місті

Ти  був  розвагою,  а  потім  тебе  бракувало,  
Ти  був  найкращим  серед  тих,  хто  люди,
А  я,  як  завжди,  в  свої  ігри  грала,  
Не  думала  про  те,  що  завтра  буде.

Ти  був  щирішим,  ніж  найкращі  друзі,  
Веселим,  і  не  таким,  як  інші,
Ти  був  тоді  таким  звичайним,
і  найпростішим,  і  найріднішим.

А  твої  очі,  ці  найкращі  очі,
Що  в  світі  цілому  є  найсиніші,
Ті  добрі,  милі,  пречудові  очі,
Казали,  що  ти  станеш  найвірнішим.

Життя  так  склалось:  ми  не  разом.
І  що  тепер  можу  тобі  сказати?  
Ти  був  так  поруч,  зовсім  близько,
І  чи  треба  було  когось  шукати?

Побачу,  серце  кров*ю  обливається
І  НЕ  ПОТРІБНІ  ТУТ  СЛОВА.
Ти  опускаєш  свої  миліі  очі,  та  ба...
Свої  раніше  заховаю  я.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375979
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 06.11.2012
автор: Наталя Есте