Створено за проханням друга, який страждає від нерозділенного кохання.

Знову  ця  нерішучість,
Знову  болючі  слова,
Знову  твоя  відсутність,
І  "нас"  уже  нема.

Знову  тихенький  голос,
Знову  знайомий  тон,
В  голові  підозрілий  хаос,
А  серце  узято  в  полон.

Вибач  за  те,що  кохаю,
Вибач  за  те,що  живу..
За  тобою  вибір  лишаю,
А  сам  позаду  пливу.

Навіщо  мучити  мене?
Не  важко  правду  всю  сказати,
Скажи  усе,і  біль  мине,
Це  краще,а  ніж  почуття  імітувати.

P.S.  Саш,я  вірю  в  те,що  все  буде  добре..головне  не  здавайся...тримайся  до  останнього...ти  у  мене  сильний,ти  зможеш!!!!ВІРЮ  В  ТЕБЕ!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376003
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.11.2012
автор: Юлія Гребенюк