Такої осені давно вже не було,
таких предив не ткали журавлята,
щоб аж до Сонця підіймалося крило
і пошепки хотілось розмовляти.
Простори ширити, нетанучу глибінь
торкнутись тепло, згладжуючи вітер.
У тишу вслухатись - почути далечінь...
....і першим снігом біло розговіти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376055
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.11.2012
автор: Luchina