Непромовлене

Ти  ще  снишся  мені.  Не  щоночі,  та  все-таки  снишся.
Серце  німо  щемить,  і  нема  тому  щему  кінця.
Але  навіть  вві  сні  я  не  можу  сказати  «залишся»,
Бо  між  нами  –  роки,  інші  долі  і  інші  серця.

Я  з  тобою  –  смішна,  безтурботна,  а  часом  –  колюча.
Думай  все,  що  завгодно.  Лише  не  вгадай,  що  люблю.
Не  відчуй  у  мені  невимовно  сумне  і  болюче.
Тільки  не  пожалій!-  бо  мені  не  потрібно  жалю.

Не  киваю  на  Долю,  вона  в  мене  –  зіронька  тиха:
Все  життя  не  жаліла  мені  ні  добра,  ні  тепла.
Як  могла,  вберігала  -  від  кривди,  від  болю  та  лиха.
А  від  голосу  твого,  від  погляду  –  не  вберегла...

Я  на  смерть  отруїлась  твоїми  вустами  й  очима.
Та  до  них  доторкнутись  мені  на  віку  не  дано.
Хай  хтось  інший  для  тебе  і  серце,  і  душу  відчинить.
А  в  моєму  будинку  –  вже  й  грати  на  вікнах  давно.

Ти  ще  снишся  мені.  Не  щоночі,  та  все-таки  снишся.
Серце  німо  щемить,  і  нема  тому  щему  кінця.
Але  навіть  вві  сні  я  не  можу  сказати  «залишся»,
Поміж  нами  –  роки,  інші  долі  і  інші  серця...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376128
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 07.11.2012
автор: Olga Kalina