У розгалудзях примхливої Долі
Можна, хоча тяжко, щастя шукати,
Сховавшись у тіньок від парасолі,
Поліруючи незаймані лати.
Інший, про Долю забувши,
Торує шлях до всіх Звершень,
І будить Світ наш поснувший,
Хоч щастя має найменше!
8.12.1994
К.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376140
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.11.2012
автор: Левчишин Віктор