Рвотний рефлекс
викликають в мене
люди,
що не мають всередині
нічого
окрім тонкого стебла:
ні цукру,
ні запалу
ні бомб,
ні війн,
ні перемир’я
Мене запитують
чому ти такий сумний?
чому в тобі стільки лайна?
і я відповідаю,
бо я хрещений,
але вас це напевно
не повинно
обходити.
І який в тебе Господь?
в мене темний Господь
він знищує таких
настирливих мудаків як ви,
і тому
в мене напевно тільки один
вихід,
розрізати циркуляркою
зворотню сторону місяця,
щоб він вам в обличчя
яскраво не світив
і щоб ви нічого більше
в мене не запитували.
А який в тебе будинок?
на якій вулиці живеш?
В мене немає будинку,
я живу на небі,
а себто в собі,
мені не потрібні
поради таких як ви,
і я не хочу кожен день бачити
ваші обличчя,
поруйновані
рутиною
й незнанням
я краще постійно стікатиму кров’ю
в тривозі
травіально
топлячись у ванній,
або просто буду намагатись
вішатись у кімнаті за карк стелі
А чи відчуваєш ти любов?
чи займаєшся ти коханням?
Я не відчуваю любові,
Я відчуваю тільки механізм гніву,
що руйнує клітини,
насаджаючи там внутрішніх тиранів
разом з їх ліберальними законами,
а коханням я не займаюсь
бо звик хіба що трахатись зі свідомістю,
відриваючи частинки
натрію від шкіри
й біомолекул
а що якби диявол відвідав тебе?
що ти йому сказав би?
ну я взагалі-то з ним вже бачився,
тоді він заполонив мене повністю,
але тепер я пораджу йому познайомитись
з вами,
адже ви багасторонні особистості,
ви маєте глибокий внутрішній світ,
та й їсте ви виделками,
а не ложками.
А що б ти порадив людям,
що тебе оточують?
триматись від себе і всіх якнайдалі
адже бути в собі і бути поза собою
весело беззаперечно,
але смерть все рівно знайде вас де б
ви не були,
і щоб б ви не думали про неї
На цьому все.
Не падайте духом,
навчайте своїх дітей
правильній ходьбі
і щасливо вам залишатись мудаки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376371
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.11.2012
автор: ImmortalPsycho