Знову місяць запалює зорі,
я це бачу немов у ві сні,
а на небі, як роси, прозорім
вічні зорі співають пісні.
Про надію, любов та про віру,
про минуле та завтрашній день.
В ці пісні, у слова святі вірю,
краще в світі не має пісень.
Та й у них я навчуся співати,
а можливо, складати їх сам.
Так колись над колискою мати
щиросердно співала їх нам.
Місяць в небі запалює зорі,
я складаю, як можу, вірші.
Хай легкі вони будуть, прозорі,
щоби йшли від душі до душі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376393
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.11.2012
автор: Микола Козакевич