Хочу тогорішньої весни
І носити там твою сорочку.
Красти ніжне слово з голови
І розподіляти на шматочки.
Хочу, як тоді, любити смак
Теплих вечорів у білім цвіті.
Поглядом одним давати знак,
Що люблю тебе найбільше в світі.
Хочу повернути ті слова,
Що мене збивали й чарували.
Я там ще наївною була.
В тій весні ми щиро ще кохали.
Ми тягнули небо нам до ніг
І навмисно плутали маршрути.
Я пройшла відтоді сто доріг,
Тільки не змогла тебе забути...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376497
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2012
автор: Влада Грушицька